×

Статус

Locating you...

Віртуальна подорож по Розумовським плавням

 

 

Шановний відвідувач!
Ви знаходитесь на сторінці віртуального путівника по Розумовським плавням.

Проект зі створення мережі туристичних маршрутів та віртуального путівника по Розумовським плавням був реалізований Запорізьким міським молодіжним товариством вивчення і охорони птахів у 2016 році, завдяки перемозі в конкурсі соціальних проектів «Ми - це місто» та фінансовій підтримці ПАТ "Запоріжвогнетрив".

Соціальною місією проекту є створення віртуальної подорожі, максимально наближеної до реальної прогулянки на байдарці по Розумовським плавням, для людей з обмеженими можливостями, які за різних обставин не мають змоги реально подорожувати плавнями. В результаті створено унікальний мультимедійний інформаційний продукт, що не має аналогів в Україні. Віртуальна подорож дозволить кожній людині поринути у дивовижний світ дикої природи Розумовських плавнів - останніх залишків славнозвістного Великого Лугу Запорозького, проплисти протоками та озерами плавнів, познайомитися з їх мешканцями - 70-ма видами диких тварин та рослин.

Путівник відкривається при натисканні на банер в кінці цієї сторінки. Однак перш ніж почати подорож, давайте дізнаємося про цей унікальний куточок природи нашого краю. Біленькі-Розумовські плавні розташовані в північній частині Каховського водосховища. Вони починаються на південних околицях м. Запоріжжя і тягнуться на 20 км в південно-західному напрямку. Плавні складаються з великих площ мілководь, які чергуються з піщаними островами, порослими лісом. Територія плавнів порізана великою кількістю проток, озер, заток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біленько-Розумовські плавні, разом з архіпелагом островів Великі та Малі Кучугури, розташованому в самому центрі Каховського водосховища, є останніми залишками славнозвістного Великого Лугу і зберігають в собі велику кількість пам'яток історії, починаючи з глибокої давнини і закінчуючи періодом Запорозького козацтва. Великий Луг споконвіку відомий давньому культурному світові. Ще за чотири століття до Різдва Христа, себто за 2300 років до наших часів, грецький вчений і письменник Геродот описував цю величезну, вкриту лісом низину, порізану й омиту протоками Дніпра, яку він звав Гілеєю. Великий Луг починався від о. Хортиця та простягався на 100 км вниз за течією Дніпра. Ширина його складала 20-30 км.

Великий Луг відіграв важливу роль у історії Запорозького козацтва, так як забезпечував козаків не тільки харчами, але й слугував притулком у часи небезпеки. Запорозькі козаки харчувалися рибою й дичиною з Великого Лугу. Про запаси їжі для себе мав дбати кожен курінь, а, щоб козаки не збивалися гуртом до наймиліших їм урочищ, і користувалися Лугом усі однаково, то на Січі, в день Нового року, курінні отамани тягли жеребки, кому де ловити рибу й полювати. Запорозькі козаки та інше місцеве населення обережно й розумно користувалося скарбами Великого Лугу - не винищувало дрібної риби, не било молодої дичини, зберігало багатства Лугу до останніх днів своєї Січі в 1775 році.

Нищення Великого Лугу почалося лише після того, коли наприкінці XVIII століття його землі й води було поділено царицею Катериною поміж великими вельможами, а ті пороздавали й річки, й озера, й ліси в оренду таким людям, що за часів козацтва не сміли б у Великий Луг і носа поткнути. І вони, коли не всі ліси, то, принаймні, найдорожчі з них дерева, як дуб, граб та горіх, почали вирубувати на спродаж, а право рибалити та полювати передавали окремим рибалкам і мисливцям. Усе XIX століття велося таке грабіжницьке хазяйнування у Великому Лузі. Кожен орендар або управитель намагався якомога більше мати прибутку з оренди і без жалю винищував природні багатства. (історичний нарис наведено за творами Адріана Кащенко). Сумною крапкою в історії Великого Лугу стало створення Каховського водосховища, води якого у 1958 році поглинули близько 2000 квадратних кілометрів плавнів.

Нижче, для порівняння, наведено фрагмент карти Великого Лугу, створеної істориком Олегом Власовим та сучасний супутниковий фотознімок території колишнього Великого Лугу.

Значна частина мілководь плавнів зайнята очеретяними і очеретяно-рогозовими заростями. У літній період мілководні ділянки плавнів, не зайняті очеретом і рогозом, заростають глечиками жовтими, лататтям білим, водяним горіхом. У лісах ростуть переважно верба, осокір, рідше дуб і в'яз. Всього в Біленько-Розумовських плавнях налічується понад 300 видів вищих рослин.
Різноманітність ландшафтів, велика кількість корму та важкодоступних для людини місць, обумовлюють різноманітність тваринного світу плавнів. Тут мешкають понад 35 видів риб, для яких плавні є місцем нересту та відгодівлі. У плавнях достовірно гніздиться 86 видів птахів, ще близько 100 видів можна зустріти тут під час міграцій і зимівель. В плавнях живуть також і великі ссавці: кабани, козулі, єнотовидні собаки, лисиці.

Багато видів тварин, що мешкають в плавнях, мають природоохоронний статус. Частина занесені в Червону книгу України, інші охороняються різними міжнародними природоохоронними конвенціями. Так в Біленько-Розумовських плавнях гніздяться такі рідкісні птахи як орлан-білохвіст, чернь білоока. Багато рідкісних видів птахів знаходять в плавнях місце для відпочинку і підгодівлі під час міграцій.
Розташування плавнів на міграційних шляхах, велике біологічне і ландшафтне різноманіття цієї території, важливе рекреаційне значення для населення м. Запоріжжя та прилеглих до плавнів сіл зумовлюють необхідність охорони плавнів.

Десятки років, територія Розумовських плавнів є мисливськими угіддями. Зараз ця територія знаходиться в користуванні мисливського господарства «Камелот-Інвест». Слід відзначити роботу мисливського господарства з охорони природи плавнів. Єгері мисливського господарства, крім виконання заходів щодо збереження та збільшення чисельності таких мисливських тварин як кабани, крижні, здійснюють охорону середовища існування рідкісних видів тварин: охороняють гнізда рідкісних видів птахів, здійснюють щоденне патрулювання території з метою запобігання незаконного полювання, в тому числі і відстрілу тварин, полювання на яких заборонена.

Протягом багатьох років вченими ведеться робота по підвищенню природоохоронного статусу цієї території. З 2006 року Біленько-Розумовська острівна гряда з прилеглими ділянками р. Дніпро включена в офіційний перелік водно-болотних угідь України, що претендують на статус водно-болотних угідь міжнародного значення. А в 2016 році рішенням секретаріату Бернської конвенції територія Каховського водосховища, включаючи Біленько-Розумовські плавні і острів Хортиця стала об'єктом Смарагдової мережі - загальноєвропейської мережі територій особливого природоохоронного значення, які визначають і зберігають біологічне різноманіття країн Євросоюзу та Східної Європи.

Рекреаційне значення Біленько-Розумовських плавнів.

Плавні мають потенціал для розвитку водних видів екологічного туризму. Але водний туризм в плавнях розвивається досить слабо через відсутність розроблених туристичних маршрутів, доступних в мережі інтернет, нестачі інформації про природу та історію плавнів, нестачі професійних гідів, які б могли проводити екологічні екскурсії по спостереженню за природою плавнів. Наш проект спрямований на часткове вирішення цих проблем.
Ми розробили кілька туристичних маршрутів по Розумовським плавням для каяків і байдарок а також створили віртуальну подорож по найцікавішому з них. Маршрути були розроблені таким чином, щоб показати туристам природу плавнів не зачіпаючи при цьому місцеперебування найбільш рідкісних видів тварин і рослин. Слід пам'ятати, що надмірне туристичне навантаження є дуже сильним фактором занепокоєння для тваринного світу і може швидко привести до зникнення багатьох рідкісних видів. Карти запропонованих маршрутів наведено нижче.


Для створення віртуального путівника по Розумовським плавням був обраний третій маршрут. Він прокладений через найбільшу кількість різноманітних біотопів плавнів і найбільш багатий зустрічами з їх мешканцями. Розрахований на повний світловий день, цей маршрут подарує яскраві враження від спілкування з дикою природою. В путівнику показані як види, які гніздяться в плавнях, так і ті, що зустрічаються тут під час міграцій. Побачити всі показані види можна в серпні-вересні.

Якщо Ви плануєте здійснити прогулянку по Розумовським плавням на каяку або іншому плавзасобі, запам'ятайте ряд правил, дотримання яких необхідне для збереження природи цього унікального місця:

1. Не відвідуйте плавні у період розмноження диких тварин з 01 квітня до кінця червня. Присутність людей (особливо масова) у місцях розмноження птахів, місцях де птахи добувають корм для вигодовування пташенят призводить до загибелі частини яєць та пташенят. Види птахів, особливо чутливі до фактору турботи, з розвитком водного туризму у сезон розмноження  припинять гніздитися у плавнях, що призведе до втрати біологічного різноманіття.
2. Обходьте стороною місця гніздування птахів. Якщо ви побачили птаха на гнізді, колонію птахів, птаха з пташенятами - не затримуйтесь біля них. Зайві кілька хвилин перебування людини поруч можуть привести до того, що птах покине гніздо з яйцями або пташенят і вони загинуть.
3. Утримайтеся від збору водних рослин, особливо квітів глечиків і латаття. Це завдає великої шкоди природі і не порадує Вас - так як водні рослини дуже швидко зів'януть. Замість цього краще сфотографуйте їх.
4. Розводьте багаття тільки в спеціально обладнаних місцях. Не рубайте дерева - в плавнях багато хмизу, потрібно лише пройти кілька десятків метрів до лісу. Найкраще, якщо ви плануєте стоянку з багаттям, взяти сухі дрова з собою. Обов'язково ретельно залийте багаття водою перед відходом - за водою не доведеться далеко йти, а ваша свідома поведінка врятує ліс від пожеж.
5. Ведіть себе в плавнях тихо - не розмовляйте голосно, не перекликайтесь між каяками, не вмикайте музику. Пам'ятайте, що ви перебуваєте в царстві дикої природи і ви тут в гостях. Отримайте насолоду від співу птахів і тиші - адже саме цього нам так не вистачає в місті. Шум відлякує тварин, і Ви не зможете їх побачити. Якщо на туристичних маршрутах шум буде повторяться часто, тварини покинуть прилеглі до них ділянки і переберуться в більш спокійні, а Ви будете спостерігати замість буйства дикої природи мляву пустелю. Пам'ятайте будь-ласка про це.
6. Заберіть будь-ласка з собою все, з чим приїхали в плавні. Тут нікому прибирати за Вами сміття, в плавні не прийде двірник, не приїде сміттєвоз. Залишине сміття не тільки псує настрій і відпочинок іншим людям, а й, накопичуючись, приносить велику шкоду природі плавнів, несе загрозу для життя багатьох тварин.

Дотримання цих простих і зрозумілих кожному правил дозволить зберегти на довгі роки цей дивовижний куточок природи, який буде радувати Ваших дітей і онуків.

Одним із завдань проекту є, через популяризацію екологічного туризму в Розумовських плавнях, зменшення кількості заходів плавзасобами в плавні острова Хортиця. Всім любителям водного туризму слід пам'ятати, що острів Хортиця, разом з плавневої його частиною і всіма малими островами навколо, є Національним заповідником і заказником загальнодержавного значення. Режимом заповідної території заборонено підходити ближче 50 метрів до берега, заходити у внутрішню акваторію заповідника, причалювати до берега всіма видами плавзасобів, включаючи каяки, байдарки, каное. За порушення режиму передбачено покарання у вигляді штрафу та вилучення плавзасобу. Таке обмеження - це не примха чиновників екологів, а необхідний захід для порятунку і збереження унікальної природи острова Хортиця та прилеглих до нього останніх залишків Дніпровських порогів.

Віртуальна подорож по Розумовським плавням

Перед початком подорожі Вам слід ознайомитись з керуванням путівником.

А тепер в дорогу друзі – ми вирушаємо у віртуальну подорож по Розумовським плавням!

Якщо путівник не відкрився перевірте чи підтримує ваш інтернет-браузер формат HTML5. Путівник протестований та коректно відображається останніми версіями таких інтернет-браузерів як: Google Chrome, Mozilla Firefox, Opera, а також сучасними смартфонами та планшетами. Путівник не підтримується браузером Internet Explorer. Так як путівник містить велику кількість графічних матеріалів, для їх якісного відображення рекомендуємо користуватися ним при наявності швидкісного доступу до мережі Інтернет.   

Після проходження віртуальної подорожі напишіть будь-ласка ваші відгуки та враження на сторінці проекту в мережі фейсбук:

https://www.facebook.com/puteshestvie.razumovskie.plavni/

 

Наприкінці висловлюємо подяку людям та організаціям, які допомогли реалізувати цей проект: колектив Соціальних програм ПАТ "Запоріжсталь", ПАТ "Запоріжвогнетрив", Олександр Матрухан, Артем Коваль, Віктор Бусел, Костянтин і Олексій Дубов, Павел Ардашов, Роман Васильченко.

 

Авторські права на інформаційний продукт «Віртуальний путівник по Розумовським плавням» (весь тур і його окремі складові, крім фотографій автором яких вказано Віктора Бусєла) належать Козодавову С.В. Просимо поважати працю, в результаті якої був створений даний унікальний інформаційний продукт. Путівник доступний для вільного перегляду на даному сайті: www.birding.zp.ua. Будь-яке копіювання цього путівника, або використання окремих його частин чи фотографій можливе лише після отримання письмового дозволу автора (можна зв'язатися по пошті: kozodavov@ukr.net). Розміщення доступу до путівника на інших електронних ресурсах можливо тільки через посилання на дану сторінку: http://birding.zp.ua/виртуальна-подорож-по-розумовським-плавням